| Інформація | 13 липня 1868, Себеж - †26 вересня 1939, Київ. Українська актриса, народна артистка УРСР (1936). Народилась на Псковщині, незабаром переїхала до Ізюма, де й пройшло її дитинство. Освіту Борисоглібська здобула в Харкові. В 1886 склала при Харківському університеті іспит на звання народної учительки, того ж року почала учителювати в селі Новоселівці Ізюмського повіту. Театром Борисоглібська захоп¬лювалася з дитинства. В аматорських гуртках міста Слов'янська з великим успіхом грала ролі Одарки («Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка) і Терпи¬лихи («Наталка Полтавка» Котляревського). На запрошення М. Кропивницького 1888 Борисоглібська вступила на професійну сцену, зв'язавши свою долю з українським театром. У трупі Кропивницького Борисоглібська працювала до 1902, потім 4 роки в трупі Саксаганського і Карпенка-Карого. В 1907 - 1917 працювала в першому українському стаціонарному театрі у Києві під керівництвом М. Садовського. Борисоглібська створила галерею яскравих сценічних образів в театрі: Риндичка, Текля, Гапка, Варвара («По ревізії», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Зайдиголова», «Чмир» Кропивницького), Секлета, Вустя («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю...» Старицького), Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого), мати (в п'єсах «Суєта» Карпенка-Карого і «Лісова пісня» Лесі Українки), Стеха («Назар Стодоля» Шевченка), Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Ми¬рного). Після Жовтневого перевороту Борисоглібська була одним із організаторів у Києві першого Держав¬ного українського театру ім. Т. Шевченка (нині в Дніпропетровську). У 1920 - 25 Борисоглібська перебу-вала на Західній Україні, виступала в місцевих театрах, з 1925 працювала в Київському театрі ім. І. Франка. |