Ім'яБучек Порфирій Андрійович
Роки життя1892 - 1938
Визначеннявійськовий, полковник Армії УНР
Інформація9 лютого1892, Ізюмський повіт – †27.05.1938, Далекий Схід Росії. Полковник Армії УНР. З селян Ізюмського повіту. Закінчив Ізюмське реальне училище, Володимирське військове училище (1913), служив у 6-му стрілецькому полку, брав участь у Першій світовій війні. Нагороджений всіма орденами до Св. Володимира IV ступеня та орденом Св. Георгія IV ступеня. Звання у російській армії - капітан. Активний учасник українізації війська. З 7 грудня1917 р. – командир куреня 121-го Українського пішого полку (кол. Пензенського). З 18 березня 1918 р. – курсант Інструкторської школи старшин військ Центральної Ради. З 11 квітня1918 р. – курсовий старшина Одеської Інструкторської школи старшин. З 19 червня1918 р. – командир сотні 15-го пішого Одеського полку Армії Української Держави, військовий старшина. З 2 лютого1919 р. – штаб-старшина штабу 3-го Херсонського корпусуДієвої армії УНР. З 27 червня1919 р. – помічник командира 10-го Сірожупанного полку. З 5 липня1919 р. до 22 жовтня1919 р. – командир 11-го пішого Волинського полку Дієвої армії УНР, (з 27 липня1919 р. - 1І піший Сірожупанний полк). З 4 листопада1919 р. – начальник 1-го відділу навчання військ Головного управління Генштабу УНР. З 19 квітня1920 р. – помічник начальника відділу статутів та навчання військ Генерального штабу УНР. З 3 липня 1920 р. – начальник канцелярії Гештабу УНР. 5 грудня1923 р. після амністії повернувся в Україну. Жив у Ізюмі. Заарешт. 20 вересня 1937 р., розстріляний у Хабаровському краї.