| Інформація | 08.1 (26.11).1827, Твер – †8(20).03.1883. Народився у родині генерал-лейтенанта артилерії, онука швейцарця, запрошеного до Росії Петром І. Закінчив пансіон при І Київській гімназії, опісля – Ніжинський ліцей. У 1848 році став юнкером Ізюмського гусарського полку і вже у 1849 році приймав участь в угорському поході. Після походу перебував на Волині і Поділлі, в місцях квартирування полку. 1859 року вийшов у відставку зі званням штаб-ротмістр. 1852 року у Петербурзі М.Гербель випустив книгу « Ізюмский слобідський козачий полк. 1651-1765», що залишається джерелом з історії Ізюмщини. Друкував вірші «На 200-летие Ізюмского гусарського полка», у газеті «Русский Инвалид» – статті з історії полка. Також М. Гербель відомий як перекладач. Найбільш відомий його переклад «Слова про полк Ігоря» (СПб., 1854). Окремими виданнями вийшли переклади Гербеля англійських, американських, німецьких, слов’янських поетів, зокрема сонетів В.Шекспіра (СПб., 1880), віршів та поем Дж.Байрона (СПб., 1873). Здійснив широке видання відомих іноземних поетів на російській мові: Ф.Шіллера, Дж.Байрона, В.Шекспіра, Е.Гофмана, Й.Гете. Підготував та видав антології: «Поезія слов’ян» (1871), «Англійські поети у біографіях та зразках» (1875), «Німецькі поети у біографіях та зразках» (1877). Видав антологію «Російські поети у біографіях та зразках» (1873). У 1860 р. у Петербурзі видав «Кобзар» Тараса Шевченка в перекладі російських поетів, що пізніше був тричі перевиданий. Вірші самого Миколи Гербеля побачили світ у 2-х томах 1882 року у Петербурзі. Гербель познайомився з Т. Шевченком у 1846 році у Ніжині, коли навчався у ліцеї, згодом зустрічався з ним у Петербурзі. Ще у Ніжині у 1856 році М.Гербель вмістив у журналі «Библиотека для чтения» свій переклад вірша «Думка» («Нащо мені чорні брови»), що був першим виданим російським перекладом творів Шевченка. Він же перший у 1869 році, переклав російською «Заповіт». Всього Гербель переклав 18 творів Т.Шевченка, зокрема і поему «Гайдамаки». Про нього згадує у своїх спогадах про роки гімназії Михайло Грушевський: «Дуже приємно було читати розділи про українську літературу в хрестоматії «Поезія слов’ян» Гербеля – вона трактувалася тут як справжня література, і се страшенно мене тішило по тодішніх часах». |
