| Інформація | (1809 – †1885) – з роду верховного правителя Єльзаса Жана Батіса д’Анзаса, який 1790 р. емігрував до Росії. Служив у лейб-гвардії Саперному батальоні, отримав ордени Св. Ганни ІІІ ст., Св. Володимира IV ст., Св. Станіслава ІІ ст., золоту шаблю з написом «За хоробрість». З 1840-х рр. служив колезьким радником Харківського віце-губернатора, брат – Костянтин Карлович – друг і секундант Пушкіна. На Ізюмшині – маєток Новопавловське (Ново-Павлівка), де часто бували В. Вольховський, І. Малиновський, Бантиші, Шабельські, Фесенки тощо. У 1863 р. відновив Іоанно-Предтеченську церкву. Дружина Юлія Василівна (див.), діти: Софія (по чоловіку Жихарєва), Юлія (за чол. Бологовська) і Микола (див.). |
